Countries<Ukraine<Odesa<Odesa< Odesa National Academic Opera and Ballet Theatre
The building was built in 1887 under the direction of architects Ferdinand Fellner and Hermann Helmer (Bureau Fellner & Helmer) in the Viennese Baroque style. The architecture of the auditorium is designed in the late French Rococo style.
The unique acoustics of the horseshoe-shaped hall allows to carry even a whisper from the stage to any corner of the hall.
Composers Petro Tchaikovsky, Mykola Rimsky-Korsakov, Serhiy Rachmaninoff, Alfons Tsybulka conducted in the theatre, greats Enrico Caruso, Fyodor Chaliapin, Solomiya Krushelnytska, Antonina Nezhdanova, Leonid Sobinov sang, Anna Pavlova, Kateryna Geltser and Isidora Duncan danced.
Among the most successful productions of the theater troupe are: "Carmen", "La Traviata", "Il Trovatore", "Rigoletto", "The Cossack across the Danube", "Madame Butterfly" ("Cio-Cio-San"), "Natalka Poltavka", "Giselle", "The Nutcracker", "Sleeping Beauty".
Odesa Opera House is known, first of all, for its architecture, and in its planning and technical data is not inferior to the best in Europe.
In plan, the building consists of a horseshoe-shaped auditorium covered by galleries, a foyer and a rectangular stage with utility rooms. Along the longitudinal axis of the building there is a two-tiered portal of the main entrance with a high attic, along the transverse axis there are three-arcade galleries of the side entrances. The layout is radial - from the center along the radii in different directions there are passages to the exit. The stairs leading directly to the theater exit also have tiers. The building is covered with a system of metal trusses, zinc coating. The roof of the auditorium resembles the surface of a part of an ellipsoid, cut off by planes along the horizontal and vertical axes of symmetry, it is crowned with a round lantern with a dome, topped with a low spire.
The theater building is made in the Viennese Baroque style. Externally, it consists of 3 floors. The 1st (basement) and 2nd, decorated only with columns of the Tuscan order in the loggias, form a single whole, look bulky and fundamental, giving the building a static appearance. The 3rd floor - lighter, openwork, with delicate detailing with arched loggias, columns and pilasters of the Ionic order - hides the heaviness of the lower floors and creates the illusion of lightness. Additional effects are brought by an elegant portico and a domed roof. The building seems to "float" above the ground. Above the façade rises a sculptural group depicting the muse of theatrical tragedy Melpomene in a chariot drawn by 4 panthers subdued by her. Below are two mythological sculptural groups: on the left Orpheus plays a kithar for a centaur, on the right the muse of dance Terpsichore dances with a girl.
On the occasion of the 120th anniversary of the theater, the National Bank of Ukraine has issued commemorative coins made of nickel silver and silver, with a face value of 5 and 10 hryvnias respectively, dedicated to the Odesa State Academic Opera and Ballet Theater. Forbes magazine included Odesa theatre in the list of the most unusual sights of Eastern Europe.
Будинок зведено 1887 року під керівництвом архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо.
Унікальна акустика підковоподібного залу дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який куточок залу.
У театрі диригували композитори Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков, Сергій Рахманінов, Альфонс Цибулка, співали великі Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нежданова, Леонід Собінов, танцювали Анна Павлова, Катерина Гельцер й Ісідора Дункан.
До числа найвдаліших постановок трупи театру увійшли: «Кармен», «Травіата», «Трубадур», «Ріголетто», «Запорожець за Дунаєм», «Мадам Баттерфляй» («Чіо-Чіо-Сан»), «Наталка Полтавка», «Жізель», «Лускунчик», «Спляча красуня».
Одеський оперний театр відомий, перш за все, своєю архітектурою, а за своїм плануванням і технічними даними не поступається найкращим у Європі.
У плані будівля складається з підковоподібної зали глядачів, охопленої галереями, фоє та прямокутною сценою з підсобними приміщеннями. За поздовжньою віссю будівлі — двоярусний з високим аттиком портал головного входу, за поперечною — трьохаркадні галереї бокових входів. Планування радіальне — з центру по радіусах у різних напрямах прокладено проходи до виходу. Сходи, що безпосередньо ведуть до театрального виходу, також мають яруси. Перекрита будівля системою металевих ферм, покриття цинкове. Покриття зали глядачів нагадує поверхню частини еліпсоїда, відсіченого площинами по горизонтальних і вертикальних осях симетрії, воно увінчане круглим ліхтарем з куполом, завершеним невисоким шпилем.
Будівля театру виконана в стилі віденського бароко. Зовні структурно складається з 3 поверхів. 1-й (цокольний) і 2-й, прикрашені лише колонами тосканського ордера в лоджіях, утворюють одне ціле, виглядають громіздко й фундаментально, надаючи будівлі статичності. 3-й поверх — легший, ажурний, із витонченою обробкою деталей з арковими лоджіями, колонами та пілястрами іонійського ордера — приховує тяжкість нижніх поверхів і створює ілюзію легкості. Додаткові ефекти вносять витончений портик і куполоподібний дах. Будівля ніби «парить» над землею. Над фасадом підноситься скульптурна група, що зображує музу театральної трагедії Мельпомену в колісниці, запряженій 4 підкореними нею пантерами. Нижче розташовані дві також міфологічні скульптурні групи: ліворуч Орфей грає на кіфарі для кентавра, праворуч муза танцю Терпсіхора танцює з дівчинкою.
До 120-річчя театру Національний банк випустив ювілейні монети з нейзильберу і срібла, номіналом 5 і 10 гривень відповідно, присвячені Одеському державному академічному театру опери та балету. Журнал «Forbes» включив одеський театр в список найбільш незвичайних визначних пам'яток Східної Європи.