Lubart's Castle(Lutsk)

The stone knight, as if crowned with a crown, has been standing in the way of enemies for centuries. For seven centuries in a row Lutsk has felt safe. Grateful citizens of Lutsk love and cherish their defender, so the passage of time is not terrible for the castle, as well as thousands of the worst enemies. 2011 brought Lutsk castle the victory in the competition of the best in Ukraine. The fortress is also part of the state reserve "Old Lutsk". But not only this became the reason for pride not only of Lutsk citizens, but also of all Ukrainians. The castle is depicted on the back of the 200-hryvnia banknote, and it was recognized as the most beautiful in the world. There is a legend among the residents of the city: if you take a picture in front of the entrance gate with a bill in your hands, you can forget about financial difficulties forever. Everyone has a chance to check the veracity of the legend for themselves. To do this, you need very little - just come to Lutsk.
The castle has three official names: Upper (there is also Lower, though in a deplorable condition), Lutsk and Lubart (from the name of the founder of the castle).
The first mention of the castle fortification is found in one of the chronicles and dates back to 1075. Then Boleslav the Brave spent 6 months in vain for the siege of the city. The wooden castle existed for two centuries, until 1340. It was built by the Lithuanian prince Lubart, who married a local princess and adopted Orthodoxy. It took the prince forty long years to build the Styrova, Vladycha and the main entrance towers. The rest of the fortress was still wooden.
In this state it was inherited by the Grand Duke of Lithuania Vitovt. During his reign Lutsk became the southern capital of Lithuania and began to develop rapidly in political, cultural and economic terms. It was Lutsk that Vitovt chose for the congress of monarchs and diplomats of Central and Eastern Europe in 1429.
After Vitovt's death, his brother Svydryhailo ascends the throne. He continued the work of his older brother and completed the castle, which is almost 100% similar to the modern one.
The castle has always been a religious, political and administrative center. The state chancellery was located here, the courts were held, the residence of the prince himself was here. That is, Lutsk of that time can be safely called the capital. But the castle itself slowly began to lose its defensive function.
XIX century - the period of decline of Lutsk castle. And all because the local authorities thought that the castle would be more useful for society in a disassembled state, as a building material. The entrance tower and the adjacent wall were put up for auction. The new buyer was ready to pay 373 rubles. But fortunately for everyone, they did not have time to dismantle the castle. A commission from Kyiv arrived and stopped further actions of local officials.
In 1870, the fire department was located in the castle. The ruling tower became an observation point for the city.
In 1918, a summer theater was arranged on the territory of the castle. The wooden pavilion housed a hall and a foyer. It was the so-called first cinema, because "live pictures" were played here. Such entertainment quickly caught the fancy of the residents of Lutsk.
According to the plan, the fortress has a slightly irregular triangular shape, due to the local landscape. There are three towers on the so-called corners of the fortress: Entrance, Styrova and Vladycha towers. According to legend, the three towers should symbolize Faith, Hope, Love. The architectural Gothic style of the castle resembles the Polish castle in the city of Czersk.
The entrance tower in the Upper Castle. From the very beginning of the castle construction the Entrance Tower was three-tiered. In the XVI century the number of tiers increased by two, and only in the XVII century it was decorated with an attic.
The Entrance Tower offers an incredible view - the city as in the palm of your hand. However, you will have to pay for the entrance. Do not let it upset you, because in addition to the observation deck, you will be impressed by the museum of painting with the oldest icon of the XVIII century, as well as an exhibition of old toys, keys, bottles, locks. You will not be able to pass by the old maps of Volyn.
At the entrance to the tower is a dilapidated princely palace. In front of the Entrance Tower in the XVI century public executions took place.
Styr Tower. The square tower rises above the river Styr. That's why it got its name. After it was fortified by Prince Svydryhailo, the tower received another name - Svydryhailova. It, like the Entrance Tower, was increased by one tier and crowned with an attic. Once it housed a treasury on the ground floor, a prison on the second floor, and a library on the third floor.
The Tower of Power. It got this name because the bishop himself looked after it. Today, since 1985, the Bishop's Tower houses the only and unique collection of bells - "Bells of Volyn, History and Modernity". Exhibits from the distant XVII century to the XX century are collected here. 345 years is the biggest difference between the creations of masters.
The Church of John the Theologian. Although the church is in a ruined state, every visitor should know about it. The Church of John the Theologian is the first Christian church in Lutsk. Built in 1180, it is the oldest building in the city. It is believed that under the ruins of the temple is the grave of Prince Lubart. In the XVIII century, Bishop Sylvester Rudnytsky expressed a desire to reconstruct the church, but, for unknown reasons, his plans were not destined to come true.
The pride of the citizens of Lutsk is the museum of books, which since 2005 began to work in the former treasury building on the territory of the castle. Thanks to the efforts of Archbishop Bartholomew of Rivne and Ostroh of the Ukrainian Orthodox Church, who during his lifetime has collected such a huge collection, the museum has something to show. Publications from Poznan, Vilnius, Nuremberg, Pochayiv, Kyiv, Lviv and Chernihiv help to trace the evolution of book printing. For a better understanding of the book business in the museum there is a reconstructed machine of the first printers. The age of some exhibits reaches 366 years.

The Museum of Weapons will help to better imagine the ancient wars and how difficult it was to win at that time.
The Art Museum will help to relax and distract. Among the exhibits are works of famous German, Italian, Austrian, Spanish, French masters. Nearby feel comfortable paintings by contemporary Ukrainian artists.
Legends of Lutsk castle. Where without a romantic and at the same time creepy legend. And none other than Prince Lubart himself appears in it. He was very loved by Princess Busha - the granddaughter of Danylo Halytskyi. Their love was mutual and sincere. They would live in peace and harmony for a long time and happily. But fate decreed otherwise. It took away the only joy of the prince - his beloved in the damp and cold land. Lubart was grieving for a long time. But his position did not allow him to remain without successors. He married, had children. But he never forgot his first love. Every God's day he brought flowers to Busha's grave. Such affection left the soul of the unfortunate woman on earth. And for almost 8 centuries her soul has been wandering around the castle, not knowing peace.
There is a belief among local newlyweds: if you get to the tower and pray together, love will be eternal. It is incredible that two falcons have recently settled on the tower. Apparently, Lubart and Busha returned to their nest.
In addition, in the basement of the castle live the souls of girls who got lost in the underground labyrinth. Lutsk residents believe that this labyrinth runs through the entire city.

Кам'янний лицар, немов увінчаний короною, віками стоїть на шляху ворогів. Сім століть поспіль Луцьк почувається в безпеці. Вдячні лучани люблять і бережуть свого захисника, тому плин часу для замку не страшний, як і тисячі найзліших ворогів. 2011 рік приніс Луцькому замку перемогу у конкурсі найкращого в Україні. Також фортеця є частиною державного заповідника «Старий Луцьк». Та не тільки це стало причиною гордості не тільки лучан, а й усіх українців. Замок зображений на звороті 200-гривневої купюри, і вона була визнаною найкрасивішою в світі. Серед мешканців міста існує легенда: якщо сфотографуватися на фоні в'їзних воріт з купюрою в руках, то можна назавжди забути про фінансову скруту. У кожного є шанс перевірити правдивість легенди на собі. Для цього потрібно зовсім мало – просто приїхати в Луцьк.

Замок має аж три офіційні назви: Верхній (існує ще Нижній, щоправда в жалюгідному стані), Луцький та Любарта (від назви засновника замку).

Перша згадка про замкове укріплення зустрічається в одному із літописів і датується 1075 роком. Тоді Болеслав Хоробрий намарно витратив 6 місяців для облоги міста. Дерев'янний замок проіснував два століття, аж до 1340 року. Звів його литовський князь Любарт, що одружився на місцевій княжні та прийняв православ'я. Довгих сорок років знадобилося князю для того, щоб побудувати Стирову, Владичу та головну В'їзну вежі. Решта фортеці досі були дерев'ними.

В такому стані її унаслідував великий князь Литви Вітовт. За його правління Луцьк став південною столицею Литви та почав стрімко розвиватися в політичному, культурному та економічному плані. Саме Луцьк був обраним Вітовтом для зібрання з'їзду монархів та дипломатів Центральної та Східної Європи у 1429 році.

Після смерті Вітовта на трон сходить його брат Свидригайло. Він продовжує справу старшого брата і добудовує замок, який майже на всі 100% схожий з сучасним.

Замок протягом всього часу був осередком релігійним, політичним та адміністративним. Тут знаходилися державна канцелярія, відбувалися суди, тут була резиденція самого князя. Тобто тодішній Луцьк можна сміло назвати столицею. Але сам замок поволі почав втрачати свою оборонну функцію.

ХІХ ст. – період занепаду Луцького замку. А все тому, що місцевій владі здалося, що замок буде кориснішим для суспільства у розібраному стані, в ролі будматеріалу. В'їзну вежу та прилеглу стіну виставили на аукціон. Новий покупець готовий був викласти 373 карбованці. Та на загальне щастя, розібрати замок не встигли. Приїхала комісія з Києва і зупинила подальші дії місцевих чиновників.

У 1870 році у замку розмістилася пожежна частина. Владича вежа стала спостережним пунктом за містом.

В 1918 році на території замку облаштували літній театр. У дерев'яному павільйоні розміщувалися зал і фойє. Це був так званий перший кінотеатр, адже тут крутили «живі картинки». Така розвага швидко припала до душі мешканцям Луцька.


Згідно плану, фортеця трохи неправильної трикутної форми, це зумовлено місцевим ландшафтом. На так званих кутах фортеці знаходяться три вежі: В'їзна, Стирова та Владича. За легендою, три вежі повинні символізувати Віру, Надію, Любов. За архітектурним готичним стилем замок нагадує польський у місті Черськ.


В'їзна вежа у Верхньому замку. З самого початку будівництва замку В'їзна вежа була трьохярусною. В ХVІ столітті ярусів побільшало на два, і тільки в ХVІІ ст. її було прикрашено аттиком.
З В'їзної вежі відкривається неймовірний краєвид – місто як на долоні. Щоправда за вхід прийдеться заплатити. Нехай вас це не засмучує, адже окрім оглядового майданчика на вас справлятиме враження музей живопису з найстарішою іконою ХVІІІ ст. А також виставка старовинних іграшок, ключів, пляшечок, замків. Не зможете пройти повз старі карти Волині.

При вході до вежі знаходиться напівзруйнований князівський палац. Перед В'їзною вежею в ХVІ ст. відбувалися публічні страти.

Стирова вежа. Квадратна в плані вежа височіє над річкою Стир. Від чого і отримала таку назву. Після того, як її укріпив князь Свидригайло, вежа отримала ще одну назву – Свидригайлова. Її, як і В'їзну, збільшили на один ярус та увінчали аттиком. Колись вона вміщала скарбницю на першому поверсі, на другому – в'язницю, на третьому – бібліотеку.

Владича вежа. Таку назву вона отримала тому, що за нею доглядав сам владика. На сьогоднішній день у Владичій вежі з 1985 року розміщується єдина та унікальна колекція дзвонів — «Дзвони Волині, історія та сучасність». Тут зібрані експонати від далекого ХVІІ ст. до ХХ ст. 345 років – найбільша різниця між творіннями майстрів.

Церква Іоана Богослова. Хоча церква в зруйнованому стані, про неї повинен знати кожен відвідувач. Храм Іоана Богослова – перша християнська церква у Луцьку. Збудована у 1180 році, вона є найстарішою будівлею міста. За припущеннями, саме під руїнами храму знаходиться могила князя Любарта. У ХVІІІ ст. єпископ Сильвест Рудницький виявив бажання реконструювати храм, але, за незрозумілих причин, його планам не судилось збутися.

Гордістю лучан є музей книги, який з 2005 року почав працювати в колишньому будинку казначейства на території замку. Завдяки старанням архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ владики Варфоломія, що за вже життя назбирав таку величезну колекцію, музей має що показати. Видання з Познані, Вільнюса, Нюрнберга, Почаєва, Києва, Львова та Чернігова допомагають простежити за еволюцією книгодрукування. Для кращого уявлення про книжну справу у музеї знаходиться реконструйований верстат першодрукарів. Вік декотрих експонатів сягає 366 років.

Музей зброї допоможе краще уявити стародавні війни та з яким трудом в той час діставалася перемога.

Художній музей допоможе розслабитися та відволіктися. Серед експонатів роботи відомих німецьких, італійських, австрійських, іспанських, французьких майстрів. Поруч комфортно почуваються картини сучасних українських художників.

Легенди Луцького замку. Куди ж без романтичної та водночас моторошної легенди. І фігурує в ній ніхто інший як сам князь Любарт. Дуже сильно кохав він княгиню Бушу – он
уку Данила Галицького. Кохання їхнє було взаємне та щире. Жити б їм у мирі та злагоді довго та щасливо. От тільки доля розпорядилася по-іншому. Забрала вона єдину радість у князя – його кохану в сиру та холодну землю. Довго горював та побивався Любарт. Та його становище не дозволяло залишатися без спадкоємців. Одружився, завів дітей. Та ні на мить не забував своє перше кохання. Кожного Божого дня носив квіти на могилу Буші. Така прив'язаність залишила душу нещасної жінки на землі. І от уже майже 8 століть її душа бродить по замку, не знаючи спокою.

Серед місцевих молодят пішло повір'я: якщо вибратися на вежу та разом помолитися – кохання буде вічне. Неймовірно те, що на вежі зовсім недавно поселилися два соколи. Мабуть, то сам Любарт з Бушею повернулися в своє гніздечко.

Окрім цього, в підвалі замку живуть душі дівчат, що заблукали в підземному лабіринті. Лучани вірять, що той лабіринт проходить через усе місто.